Розглянуто питання організації інвестиційної діяльності фінансово-кредитних установ: методологічні засади й обгрунтування доцільності інвестування, бюджетування інвестиційних проектів, управління інвестиційним процесом, проектування та капіталізацію інвестицій. Проаналізовано особливості організації та реалізації інвестиційного процесу: форми, напрями й об'єкти інвестування, суб'єкти інвестиційної діяльності, інвестиційні ризики, фінансове забезпечення, передінвестиційні дослідження, процес інвестування капіталу. Наведено критерії оцінки грошових потоків за проектом, методи оцінки реальних інвестиційних проектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.9-544

Рубрики:

Інші порушення обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-7

Рубрики:

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.48

Рубрики:

Бальнеотерапія. Бальнеологія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено зміст поняття "лізинг", "банківський лізинг" і "лізинговий кредит", розглянуто відмінності між банківським лізингом і лізинговим кредитом, що впливають на форми участі комерційних банків у сфері лізингового бізнесу, висвітлено підходи до аналізу лізингового проекту. Визначено особливості та умови функціонування фінансово-кредитного механізму лізингового бізнесу. Обгрунтовано роль комерційних банків як однієї з головних складових функціональної інфраструктури лізингового ринку в процесі фінансового забезпечення лізингового бізнесу України. Запропоновано напрямки вдосконалення діяльності комерційного банку на лізинговому ринку як гаранта, кредитора, засновника лізингової компанії та лізингодавця. Розроблено методологічні підходи до вивчення кредитоспроможності лізингоодержувача на основі поєднання кількісних та якісних критеріїв оцінювання фінансового стану клієнта. Визначено напрямки державної та функціональної стратегії розвитку лізингового бізнесу в Україні з метою його активізації та критерії оцінювання одержаних результатів.

Досліджено питання синтезу гідразиновмісних моно- та біс-похідних акридину, антрацену та флуорену, ДНК-зв'язувальних властивостей та вивчено противірусну й інтерфероніндукувальну активність цих сполук. Удосконалено методи одержання 9-хлоро- і 9-метоксіакридину. Для синтезу моно- і біс-похідних акридиннілгідразину показано переваги використання 9-метоксіакридину. Одержано ряд акридиніл-9-акрилгідразинів і показано можливість окиснення дією діетилазодикарбоксилату або киснем повітря силікагелю. Для вперше синтезованих аміноацетилгідразонів акридону, 9-формілакридину та 9-формілантрацену показано здатність інтекалювати в ДНК. Запропоновано спосіб одержання естерів амінокислот, ацильованих піридинкарбоновими кислотами у двофазному середовищі. Синтезовано нові лекситропсиноподібні дигідразиди та їх біс-акридин-, біс-антрацен- та біс- флуоренопохідні, вивчено їх нуклеотипні властивості. Показано, що сполука з лінкером та 1 інтеркалятором проявляє властивості комбілексину, а сполуки з 2-ма хромофорами є бісінтерлексинами. Розроблено метод первинного відбору нуклеотопних препаратів у тесті інгібування полімеразної ланцюгової реакції та підтверджено висновок стосовно біфункціонального зв'язування комбілексину та трифункціональне - бісінтерлексинів. Показано, що наявність у сполуки інтеркалюючих властивостей дозволяє прогнозувати її високу противірусну й інтерфероніндукуючу активності.

Досліджено наукові положення та методологічні аспекти щодо змісту інвестиційного процесу на макро- та мікрорівні, запропоновано напрями його активізації за умов глобальних викликів. Визначено шляхи підвищення ролі інвестиційної політики держави у стимулюванні економічного розвитку країни, тенденції формування інвестиційних ресурсів суб'єктів господарювання, шляхи активізації діяльності індивідуальних, корпоративних та інституційних інвесторів. З'ясовано пріоритети інституційної діяльності у контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України.

Проаналізовано похідні одиниці української мови, які в процесі існування розширюють свої значення. Уточнено поняття розширення значення слова як різновиду семантичних змін, розмежовано метафоричні та метонімічні перенесення як процеси змін значень, розширення і звуження як їх наслідки. Досліджено зразки генералізації значення похідного слова, які можуть бути спричинені розвитком семантичної структури слова або розвитком семантики слова. Визначено особливості семантики мотивованих слів, установлено, що розширення значень дериватив може бути наслідком явищ не лише семантичної, а й морфологічної деривації. Виявлено наслідки розширення значень похідного слова (найчастіше відбувається дефразеологізація значень дериватів) та явища, які супроводжують генералізацію (детермінологізація, деспеціалізація жаргонних одиниць).

Зазначено, що серед низькомолекулярних індукторів інтерферону (IIФН) лише карбоксиметилакридон (КМА) є молекулою, яка негативно заряджена за фізіологічних умов. Інші планарні поліциклічні IIФН є носіями позитивного заряду, що стало підгрунтям для спекуляцій відносно унікальності цього індуктора. Синтезовано низку планарних три- та тетрациклічних сполук, які містять карбоксильну групу; показано, що всі вони є IIФН і противірусними агентами. Таким чином, КМА - не є унікальним, а лише одним із багатьох планарних поліциклічних IIФН із негативним зарядом за фізіологічних умов.

Висвітлено питання багатозначності, зумовленої процесом повторної реалізації словотвірної моделі. Розглянуто теоретичні напрацювання сучасного мовознавства з проблеми розмежування полісемії й омонімії лексем, утворених внаслідок повторного використання дериваційної моделі. Установлено, що одиниці такого типу є різновидом багатозначності й відзначаються ідіоматичністю значення та відкритістю сематичної структури.

Освещен вопрос многозначности, обусловленной процессом повторной реализации словообразовательной модели. Рассмотрены теоретические наработки современного языкознания по проблеме разграничения полисемии и омонимии лексем, образованных в результате повторного использования деривационной модели. Установлено, что единицы такого типа являются разновидностью многозначности и отмечаются идиоматичностью значения и открытостью семантической структуры.

The article is devoted to the problem of polysemy by the process of the derivational model's repeated realization. The theoretical achievements of modern linguistics to the problems of polysemy and homonymy distinction for the words formed as the result of the derivational model's repeated realization are determined. It is set that the items of this type is the type of polysemy and have the phraseological meaning and the open semantic structure.

Обгрунтовано доцільність проведення неінтенсивної детоксикаційної терапії за хронічних захворювань гепатобіліарної системи та превентивної олужнюючої терапії - у разі гастродуоденальної патології, зокрема із застосуванням питного прийому природних гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод.

Рання діагностика захворювань підшлункової залози залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасної медицини. Своєчасна корекція функціональної недостатності органу надає змогу сповільнити прогресування її метаболічних наслідків, в т.ч. вторинного панкреатогенного цукрового діабету. Мета роботи - вивчення закономірностей формування функціональної недостатності ПЗ за хронічній патології органів травлення залежно від ступеня ризику ЦД. Обстежено 100 пацієнтів з поєднаною хронічною патологією органів травлення поза періодом загострення з різним ступенем ризику ЦД. Досліджено частоту виявлення панкреатичної гіпосекреції за рівнем активності і дебіту альфа-амілази сечі в різні періоди травлення. Рівень ризику ЦД визначався за опитувальником FINDRISC (FINnish Diabetes Risk Score). У 54,0 % пацієнтів з хронічною патологією органів травлення спостерігався підвищений ризик ЦД, з них у 55 % цукор крові натще виявився вище норми, а тривалість гастроентерологічного анамнезу перевищувала 15 років. Панкреатичну гіпосекрецію за величиною дебітів а-амілази хоча б в одній порції сечі виявлено у 72 % обстежених, порушення за екболічним типом діагностувалися удвічі рідше, ніж за гідрокінетичним або змішаним типом. Відповідно до різного рівня ризику ЦД, спостерігались певні закономірності порушень секреторної функції ПЗ, що може бути підставою для розробки диференційованого підходу до їх корекції з метою профілактики її інкреторної недостатності та панкреатогенного ЦД.